Barbaricum

Рештки людей, кераміку, знаряддя праці та предмети побуту знайшли цього літа тернопільські археологи в області. Одна з таких експедицій відбулася нещодавно у Зборівському районі, – повідомляє «20 хвилин». Два поселення трипільської культури у Борщівському та Чортківському районах досліджувати тернопільскі археологи протягом цього літа. - Одне з цих поселень розташоване на території існуючого кар’єру. Інше – на місці майбутнього саду. Отож ми врятували цінні знахідки, вчасно розпочавши розкопки, – радіє директор Дочірнього підприємства “Охоронна археологічна служба (ДП ОАСУ) “Подільська археологія” Богдан Строцень. Тепер науковці опрацьовують здобуті матеріали, пишуть наукові звіти, а знахідки готують для передачі у фонди музеїв Тернопільщини. Ховали людей парами Тернопільські археологи радіють знахідкам, які вони виявили під час розкопок на Хмельниччині. Там досліджували могильник Черняхівської культури та поселення скіфського часу. - У могильнику, крім поховань, знайшли посуд, п...

Рахунок страшних знахідок — людських останків, які виявили під час пошуку слідів середньовічного замку короля Казимира на стародавньому володимир-волинському городищі, уже йде на сотні. Утім, про те, що поруч із городищем знаходилася і стара тюрма, і були розстріли НКВС, у місті знали завжди. Деякі спроби розкопати це скорботне місце було зроблено кілька десятиліть тому. Проте лише тепер волинські археологи змогли дістати з-під землі докази, якими масштабними були ті розстріли... Можливо, ці юнаки й дівчата, другокурсники історичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, які разом із працівниками державного підприємства «Волинські старожитності» й розкопують масові поховання, раніше до Божого храму ходили вряди-годи. На великі свята, похристосатися... Але переживши справжній шок після першого дня розкопок, уже наступного попросилися на ранішню службу до тисячолітнього Успенського собору. Відтоді не пропускають жодної служби, щоб здобути духовну підтри...

Археолог Марина Ягодинська виявила під час розкопок на території старого замку докази того, що найдавніше місто Тернопільської області Теребовля виявляється на 400 років старшим, ніж вважалося раніше. "Перша літописна згадка про Теребовлю датується 1097 роком. Але результати останніх розкопок свідчать, що на території тутешнього замку вже на початку X століття було поселення", - говорить археолог. За її словами, під час розкопок було виявлено добре збережене житло каркасно-стовпової конструкції з пічкою-кам'янкою. Землянка датується часом Давньоруської культури, а саме - періодом переходу від слов'янської культури до Київської Русі. Також під час розкопок було знайдено зразки керамічних виробів часів Трипілля скіфського і ранньозалізного часу, ліпну слов'янську кераміку. Фахівці Національного заповідника Замки Тернопільщини мають намір реконструювати виявлене стародавнє слов'янське житло. Нагадаємо, в серпні минулого року повідомлялося про ще одну унікал...

Нові поховання знайшли на місці колишньої в'язниці в місті Володимирі-Волинському. Загалом на сьогодні виявили останки трьохсот семи людей. Усього ж їх там може бути більше тисячі, запевняють пошуковці. Історики припускають - це поляки, розстріляні НКВС на початку Другої світової. Хоча й не виключають, що в братській могилі можуть бути українці та євреї. На місці розкопок археологи збирають в пакети численні кістки. Потім їх підготовлять для досліджень антропологів. Поряд із великою ямою копають іншу. Так намагаються визначити межі поховань. Дмитро Дем'янчук, старший науковий співробітник ДП "Волинські старожитності": - Вчора хлопці вже почали роботи - копали поряд шурф. Там ще йдуть кістки. Тобто, ми не знаємо - може, й тут ще підуть, може далі. Будемо розширятися. На цьому місці з 39-го по 41-й була Володимир-Волинська в'язниця НКВС. Припускають: саме її бранців розстріляли аби ті не перейшли на бік фашистів. Про масовий розстріл свідчать кульові отвори, з...

На території Криворізького району Дніпропетровської області знайдено унікальний пам'ятник історії та археології - стародавнє поховання, яке орієнтовно належить до епохи пізньої бронзи, імовірно до 14-12 століття до Різдва Христового. Під час брифінгу, присвяченому цій темі, голова обласної ради Євген Удод підкреслив: "Стародавнє поховання знайдено на території, відведеній для розробки гранітного родовища. Хочу подякувати всім небайдужим людям - вченим, експертам, представникам компанії Граніт-Груп, що взяли на себе фінансування проекту, жителів села за відповідальне ставлення до свого краю та його історичної спадщини, що дозволило відкрити унікальні археологічні артефакти". Пан Євген запевнив, що обласна влада надасть необхідну допомогу вченим для того, аби знахідка була гідним чином вивчена, а інформація про неї стала надбанням наукової громадськості. "Дніпропетровщина, - зауважив Євген Удод, - займає перше місце в Україні за кількістю пам'ятників, які стоят...

Археологічна культура — фундаментальне поняття археологічної науки. З одного боку, воно дає змогу впорядкувати археологічні джерела, локалізувавши їх у просторі та часі, з іншого — прокладає місток між археологічними джерелами та їхніми творцями. Не викликає сумніву, що за археологічними культурами стоять певні спільноти — окремі народи чи групи споріднених народів. Цей момент є надзвичайно важливим для стародавньої історії, котра має справу з дописемним періодом. «Німа» історія неначе починає говорити, набуває певної конкретності, а анонімні спільноти, що лишили певні археологічні культури, отримують, хай умовну, назву. Тому виділення археологічних культур складає підґрунтя для розв’язання найрізноманітніших проблем давньої історії: способу господарювання, соціального устрою, етнокультурної специфіки спільнот. Зіставлення матеріалів різних археологічних культур дає змогу відтворити певною мірою етногенез окремих народів, їхні господарські зв’язки, міграційні процеси тощо. Назва ...

Весь серпень у районі товузского села Говлар, в містечку Гьойтепе, на базі експедиції Інституту археології та етнографії НАНА проходили заняття у Літній школі молодого археолога СНД, організованої в рамках гуманітарного міжнародного проекту "Літні школи археологів та реставраторів: організація молодіжних археологічних та реставраційних загонів" під патронажем Міждержавного фонду гуманітарного співробітництва (МФГС) держав-учасників СНД і приуроченого до проведення Року історико-культурної спадщини Співдружності. Про те, що нового дізналися хлопці у Літній школі, як проходили розкопки і про багато іншого за "круглим столом" "Азербайджанських известий" розмовляли наукові співробітники Державного музею мистецтв народів Сходу РФ Ольга Брилева, Інституту історії НАН Узбекистану Таїр Гюль і Улугбек Халмумінов, Інституту археології та етнографії НАН Азербайджану Фуад Гусейнов і Орхан Заманивши, Інституту історії НАН Киргизстану Еміль Султанов і старший викладач ...

Грецькі археологи розкопали на півострові Пелопоннес стародавнє кладовище бронзового століття, вік якого більше трьох тисяч років, повідомляє міністерство культури країни. За даними відомства, кладовище виявили випадково, поховання з’явилися з-під землі після обвалу, викликаного сильним дощем. Археологи розкопали в цілому п'ять могил, у кожній із яких було два або більше тіла. Серед знахідок називають глиняний посуд для вина, кам'яні веретена та бронзову фібула - застібку для одягу. Знахідки датуються XIV століттям до нашої ери. У цей період у Греції існувала Мікенська цивілізація, що стала історичним бекграундом для античної міфології та епічних поем Гомера Іліада та Одіссея. Нагадаємо, що минулого тижня повідомлялося, що Австрійські археологи виявили в околицях Відня руїни школи гладіаторів, що добре збереглися. Джерело: korrespondent.net

Археологічний відділ Музею історії Києва знову виселяють із Будиночка Петра, що на "ласому" для забудовників Подолу. Про це пишуть "Коментарі"з посиланням на завідувача відділу Музею історії Києва Віталій Ковалинського. За його словами, 13 вересня о 9.00 до Будиночка Петра I (по вул. Констянтинівській, 6/9), у якому розташовується археологічний відділ Музею історії Києва, під'їхала машина з вантажниками й почалося примусове виселення музею. "Управління Культури з незрозумілих для нас причин і, незважаючи на наші протести, видало наказ про негайне виселення археологічних фондів у кількості 120 одиниць - тобто, абсолютно тендітних речей - в інше тимчасове непристосоване приміщення", - сказав Ковалинський. "Чому вони так зробили - не знаю. Зараз Будиночок Петра перебуває у віданні не Управління культури, а Управління охорони пам'яток. Але чомусь наказ цей віддала пані Зоріна(Світлана Зоріна, голова Головного управління культури й мистецтв КМ...

Поселення київської культури (IV-поч.V ст.). Досліджено одне житло. Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кості. Колекція знахідок розвідок пам'ятників черняхівской культури басейнів р.Стугна-Рось-Ірпінь.

Могильник черняхівской культури (IV-поч.V ст.), досліджене близько 1500 кв.м. розкопано більше 200 поховань (трупопокладення й кремації). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).

Багатошарове поселення епохи бронзи, раннього залізного віку, черняхівской культури й давньоруського часу. Розкопано близько 1000 кв. м. Матеріали черняхівской культури датуються сер. 3 – пеш. пол. 4 ст.. і представлені 2 споруджами житлового й господарського характеру, а також одним гончарним горном. Колекції: керамічні посудини з гончарного горна ( близько 30 форм), виробів з металу (фібули), скла (намиста), кістки й каменю.

Багатошарове поселення, досліджено більше 2500 кв.м. і понад 30 споруд житлового й господарського характеру. Представлено матеріали - київської культури (3-5 ст.), ранньосередньовічні слов'янські культури 5-8 ст. Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кістки й металу.

Поселення київської культури. Досліджено 3 поди вимощені черепками й глиною. Колекція: цілі й фрагментарні посудини.

Багатошарове поселення, досліджено більше 3000 кв. м. і понад 40 споруд. Представлено матеріали - київської культури (3-5 ст.), ранньосередньовічні слов'янські культури (5-8 ст.) Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю, кістки й металу.

Могильник черняхівской культури (IV-поч.V ст.), досліджене близько 600 кв.м. розкопано 43 поховання (трупопокладення й кремації.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).

Поселення черняхівской культури (IV-поч.Vст.), досліджено більше 3000 кв.м. і понад 40 об’єктів різний характер (будинку, госп. будівлі, майстерні й ін.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з каменю (жорна, терочники, бруски), кістки (гребені, проколки й ін.), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі, інструменти, монета й ін).

Могильник черняхівской культури (IV-поч.Vст.), досліджене близько 600кв.м. розкопане 41 поховання (трупопокладення й кремації.). Колекція: цілі й фрагментарні посудини, вироби з кістки (гребені), скла (уламки кубків, намиста) і металу (фібули, пряжки, ножі й ін).

А.В. Петраускас, О.В. Петраускас , Р.Г. Шишкін , Институт археологии НАН Украины, Киевский педуниверситет У 1994 році поблизу с.Крюківщина Київської області на багатошаровому поселенні, територія якого частково підпадала під дачну забудову, проводились рятувальні археологічні дослідження [Петрашенко, Козюба, 1993, С.7, рис.2, 2-5]. Пам'ятка була виявлена О.В.Серовим у 1983 році і визначена як багатошарове поселення доби бронзи та Київської Русі. У 1994 році ним же було організовано рятувальну експедицію на пам'ятку за участю авторів статті. Під час цих робіт на поселенні були виявлені об'єкти І-ІІ ст. н.е. Повна публікація отриманих матеріалів та визначення їх місця в системі культурних старожитностей буде доцільною з погляду розширення уявлень про пізньозарубинецький археологічний комплекс Середнього Подніпров'я. Поселення розташоване на південній околиці села Крюківщина. Культурний шар займає терасу правого підвищеного берегу невеликої річки, яка не має постійної на...

На Черкащині тривають археологічні розкопки трипільського поселення-гіганта Поблизу села Тальянки Тальнівського району Черкаської області ось уже 30 років тривають унікальні археологічні розкопки найбільшого у світі трипільського поселення. Нещодавно сюди, на наукову конференцію, зібралися провідні вчені з України, США, Китаю, Азербайджану, Росії, Болгарії, Молдови й Румунії.

В Австрии археологи обнаружили уникальные по степени сохранности руины школы гладиаторов римского периода. В результате была воссоздана полная картина исторического комплекса зданий. Найденный австрийскими археологами комплекс находится на территории древнего Карнунта, который первоначально был римским военным лагерем и примерно к 300-му году стал процветающим городом с населением около 50000 человек. Сегодня Карнунт – туристический центр.

Баку. Али Ахмедов – АПА-Экономикс. При строительстве трубопровода Баку-Тбилиси-Джейхан были найдены археологические находки. Как передает АПА-Экономикс, об этом было заявлено на презентации книги «Прошлое и будущее наследие трубопроводных коридоров - Азербайджан, Грузия, Турция». Книга отражает археологические находки, найденные во время проведения строительных работ вдоль маршрута трубопроводов Баку-Тбилиси-Джейхан (БТД) и Баку-Тбилиси-Эрзурум от Каспия до Средиземного моря.