Тернопільські археологи знайшли поховання Х століття

Рештки людей, кераміку, знаряддя праці та предмети побуту знайшли цього літа тернопільські археологи в області. Одна з таких експедицій відбулася нещодавно у Зборівському районі, – повідомляє «20 хвилин».

Два поселення трипільської культури у Борщівському та Чортківському районах досліджувати тернопільскі археологи протягом цього літа. - Одне з цих поселень розташоване на території існуючого кар’єру. Інше – на місці майбутнього саду. Отож ми врятували цінні знахідки, вчасно розпочавши розкопки, – радіє директор Дочірнього підприємства “Охоронна археологічна служба (ДП ОАСУ) “Подільська археологія” Богдан Строцень.

Тепер науковці опрацьовують здобуті матеріали, пишуть наукові звіти, а знахідки готують для передачі у фонди музеїв Тернопільщини.

Ховали людей парами

Тернопільські археологи радіють знахідкам, які вони виявили під час розкопок на Хмельниччині. Там досліджували могильник Черняхівської культури та поселення скіфського часу.

- У могильнику, крім поховань, знайшли посуд, прикраси, предмети побуту. Цікавою була знахідка скелета людини кінця IV століття, в якої між ребрами стирчав наконечник гунської стріли, – каже пан Строцень. – Це свідчення сутички носіїв Черняхівської культури із гунами, які вторглися тоді на територію сучасної України. Чоловік загинув від поранення стрілою.

На скіфському поселенні виявили залишки жител, господарських будівель, фрагменти керамічного посуду, знаряддя праці. Як на Тернопільщині, так і на Хмельниччині археологи проводили роботи на пам’ятках, які могли бути зруйнованими під час земляних робіт.

- Окрім рятівних розкопок, ми проводимо також планові дослідження, тобто цілеспрямовано вивчаємо окремі сторінки дописемної історії нашого краю — складової частини української історії, – зазначає Богдан Строцень. Одна з таких експедицій працювала на Зборівщині.

- Третину всіх поховань становлять кремації, – розповідає молодший науковий співробітник “Подільської археології”, дослідник Висоцької культури Василь Ільчишин. – Решта – звичайні поховання, тобто інгумації.

Зустрічаються і парні поховання, в яких можна знайти чоловіка і дружину. Коли чоловік помирав, то жінку напували дурманом і непритомною ховали разом із ним. Такі поховання становлять 4-6% від загального числа досліджених могильників висоцької культури, розповідає пан Ільчишин. У них археологи натрапляли на кремаційні урни тюльпаноподібної форми.

- Люди у цих посудинах зберігали зерно та використовували їх як звичайні кухонні горщики, – продовжує співрозмовник. – Та для готування їжі вони були завеликими.

Відправляють на аналіз у Київ

Коли людина помирала, її спалювали, а кістки складали в такі урни і закопували у могильнику. Таким чином ці кістки зберігалися майже неушкодженими.

- Спалені рештки людини могли просто висипати у звичайну ямку, – веде далі фахівець. – У такому разі вони зберігалися гірше. Знайти їх при розкопках було важче. А чимало посуду, який зберігався у похованнях, знищили плугами під час орання полів.

Такі знахідки розташовані на метровій глибині і глибше.

- Бувало, що в могилу до Людини, яку ховали, клали керамічні вироби, – каже археолог. – Посуд робили в декілька разів зменшеним від того, яким користувалися у побуті. Такі посудини свідчать про їхнє ритуальне призначення.

У селі Мильному Зборівського району в могилі разом із черепом та кістками людини археологи знайшли цілий комплект кераміки. Його форма — недосконала, до того ж, посуд не випалений. Тож виготовлений суто для того, щоб покласти у могилу, вважає фахівець.

- Щоб розкопати одне кремаційне поховання, потрібно витратити від години до півдня, – розповідає Василь Ільчишин. – На інгумаційне поховання витрачаємо від кількох годин до півтора дня. Вік та походження керамічних знахідок досліджують у Тернополі. Кістки людей, тварин та вироби із металів відправляють до Києва, в Інститут археології на спектральний та антропологічний аналіз, кажуть тернопільскі археологи.

Копали біля Теребовлянського замку

Розкопки на території замку відкрили нову сторінку в історії Теребовлі, розповідають археологи. Адже вже археологічно довели, що місто заклали у Х ст., коли там існував общинний центр.

- Під час цьогорічних розкопок ми знайшли добре збережене житло каркасно-стовпової конструкції з пічкою-кам’янкою у східному куті, – розповідає директор обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури Марина Ягодинська. – Землянка датується останньою фазою культури Луки Райковецької, а саме періодом переходу від цієї слов’янської культури до культури Київської Русі.

Крім слов’янського житла на території Теребовлянського замку, поблизу глибокої криниці дослідниця разом зі студентами першого курсу Тернопільського національного педуніверситету ім. В. Гнатюка та їхній керівник, викладач педуніверситету Володимир Кіцак знайшли фундаменти та фрагменти стін будівлі XVІІ ст.

- Її знищили під час атаки турецьких військ. Про це свідчать численні уламки кам’яних і залізних ядер та бомб – ядер, начинених порохом, дрібні монети – боратинки, ножі, підковки від чобіт, численні цвяхи, “костилі” зі згорілих дерев’яних конструкцій, – каже пані Ягодинська. – Будівля була легкою за конструкцією і прилягала до західної стіни замку.

Не менш цікавими, за словами дослідниці, були розкопки в селі Кордишів на Шумщині. Там тернопільські археологи знайшли шість пам’яток, дві з яких датовані Х ст. Тут дослідили печі давніх слов’ян.

- Цікаво, що на Тернопільщині тогочасних пам’яток не так вже й багато, – зазначає археолог. – До того ж, розміщені вони переважно у важкодоступних місцях.

Джерело: За збручем