Перейти до основного вмісту

Унікальні археологічні відкриття в Азербайджані

Весь серпень у районі товузского села Говлар, в містечку Гьойтепе, на базі експедиції Інституту археології та етнографії НАНА проходили заняття у Літній школі молодого археолога СНД, організованої в рамках гуманітарного міжнародного проекту "Літні школи археологів та реставраторів: організація молодіжних археологічних та реставраційних загонів" під патронажем Міждержавного фонду гуманітарного співробітництва (МФГС) держав-учасників СНД і приуроченого до проведення Року історико-культурної спадщини Співдружності. Про те, що нового дізналися хлопці у Літній школі, як проходили розкопки і про багато іншого за "круглим столом" "Азербайджанських известий" розмовляли наукові співробітники Державного музею мистецтв народів Сходу РФ Ольга Брилева, Інституту історії НАН Узбекистану Таїр Гюль і Улугбек Халмумінов, Інституту археології та етнографії НАН Азербайджану Фуад Гусейнов і Орхан Заманивши, Інституту історії НАН Киргизстану Еміль Султанов і старший викладач Американського університету Центральної Азії (Бішкек) Аїда Абдиканова, науковий співробітник Інституту археології НАН Казахстану Азамат Нуршанов.

Джерело: http://news.day.az

Мітки:

Популярні дописи з цього блогу

В Великобритании нашли 30 тысяч древнеримских монет

Археологи нашли в историческом центре британского города Бат (Bath) 30 тысяч древнеримских серебряных монет, сообщает The Daily Telegraph. Обнаруженные монеты относятся к 270 году нашей эры. По предварительным данным, их общая стоимость составляет около 150 тысяч фунтов стерлингов. В данный момент монеты отправили в Лондон в Британский музей для дальнейшего анализа, который может длиться вплоть до года. Найденные монеты сразу же назвали "кладом с улицы Бо". Это пятый по величине клад, найденный на территории Великобритании, и первый по величине среди найденных в римских поселениях. Самый большой клад - больше 54 тысяч монет - был найден в 1978 году в графстве Уилтшир. В XXI веке самым крупным оказался клад из более чем 52 тысяч монет, обнаруженный в 2010 году у римской дороги в графстве Сомерсет главой местного госпиталя Дэйвом Криспом (Dave Crisp) при помощи металлодетектора. Как рассказал BBC News пресс-секретарь музея Римских терм в Бате Стивен Клюс (Stephen Clews), т...
Докладніше

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...
Докладніше

Середньостогова культура

Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами інших культур. Його основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. Історія й результати досліджень описані в...
Докладніше