Перейти до основного вмісту

В Великобритании нашли 30 тысяч древнеримских монет

Археологи нашли в историческом центре британского города Бат (Bath) 30 тысяч древнеримских серебряных монет, сообщает The Daily Telegraph.

Обнаруженные монеты относятся к 270 году нашей эры. По предварительным данным, их общая стоимость составляет около 150 тысяч фунтов стерлингов. В данный момент монеты отправили в Лондон в Британский музей для дальнейшего анализа, который может длиться вплоть до года.

Найденные монеты сразу же назвали "кладом с улицы Бо". Это пятый по величине клад, найденный на территории Великобритании, и первый по величине среди найденных в римских поселениях. Самый большой клад - больше 54 тысяч монет - был найден в 1978 году в графстве Уилтшир.

В XXI веке самым крупным оказался клад из более чем 52 тысяч монет, обнаруженный в 2010 году у римской дороги в графстве Сомерсет главой местного госпиталя Дэйвом Криспом (Dave Crisp) при помощи металлодетектора.

Как рассказал BBC News пресс-секретарь музея Римских терм в Бате Стивен Клюс (Stephen Clews), тот факт, что "клад с улицы Бо" нашли профессиональные археологи, достаточно необычен. Он также пояснил, что в III веке нашей эры ситуация в Римской империи была неспокойной, что может объяснить необходимость спрятать монеты.

Город Бат расположен в британском графстве Сомерсет. Римляне, вероятно всего, заняли его вскоре после своего вторжения на территорию современной Великобритании в 43 году нашей эры. Тогда поселение носило название Акве Сулис (Aquae Sulis).

Джерело: Lenta.ru

Популярні дописи з цього блогу

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...

Осмысление Археологические Загадки

Памятники Древних Времен... Загадочные останки прошлого, которые отказываются выдавать все свои тайны... Что означают сооружения столь удивительных и впечатляющих объектов? И каким Знанием обладали Древние? Что дало им возможность создать развитые Цивилизации в отдаленных, и зачастую негостеприимных уголках света? Загадки..?! Остров Пасхи, Пирамиды, Стоунхендж, Мачу-Пикчу, Рисунки Наска..... В них нет недостатка!

Культура лійчастого посуду

Культура лійчастого посуду, Лійкоподібних келихів культура — археологічна культура нової кам'яної доби й пізнього енеоліту, що існувала на території Західної Волині, в басейні Західного Бугу та сучасної Польщі на початку 3 тисячоліття до нашої ери. Датується 4000-3000 рр. до Р. Х.. Була поширена на території сучасної Данії, Південної Швеції, Нідерландів, Німеччині, Чехії, Словаччини, Польщі, Волині й Поділля. Є найдавнішою землеробською й скотарська культура Північної й Центральної Європи у новій кам'яній добі, що сформувалася у Південній Скандинавії на Північноєвропейській рівнині. Виділена на початку 20 сторіччя; названа за типовою формою кераміки — кубку з лійкоподібною шийкою. Лійчастого посуду культура відома в основному по похованнях — у простих земляних могилах, у кам'яних ящиках — цистах, у довгих курганах із трикутною кам'яною обкладкою, у дольменах під круглими або прямокутними курганами, у коридороподыбних гробницях. Лійчастого посуду культура утвор...