Перейти до основного вмісту

На Дніпропетровщині археологи знайшли ритуальну плиту віком 3200 років

На території Криворізького району Дніпропетровської області знайдено унікальний пам'ятник історії та археології - стародавнє поховання, яке орієнтовно належить до епохи пізньої бронзи, імовірно до 14-12 століття до Різдва Христового.

Під час брифінгу, присвяченому цій темі, голова обласної ради Євген Удод підкреслив: "Стародавнє поховання знайдено на території, відведеній для розробки гранітного родовища. Хочу подякувати всім небайдужим людям - вченим, експертам, представникам компанії Граніт-Груп, що взяли на себе фінансування проекту, жителів села за відповідальне ставлення до свого краю та його історичної спадщини, що дозволило відкрити унікальні археологічні артефакти".

Пан Євген запевнив, що обласна влада надасть необхідну допомогу вченим для того, аби знахідка була гідним чином вивчена, а інформація про неї стала надбанням наукової громадськості.

"Дніпропетровщина, - зауважив Євген Удод, - займає перше місце в Україні за кількістю пам'ятників, які стоять на державному обліку. У нас їх - 12 тисяч. На 2-му місці - Львівська область, на 3-му - Крим".

Серед цих 12 тисяч більше всього (7,5 тисяч) пам'яток археології. Це єдине свідчення дописемної історії дніпропетровського краю. За ним складається уявлення про історію цієї землі, про людей, які населяли її, про традиції та звичаї тощо.

У результаті дослідних робіт був знайдений археологічний шар, який включав унікальні артефакти. У тому числі – антропоморфну гранітну стрілу, частини древніх амфор, фрагменти ліпного посуду (імовірно скіфського періоду). Археологами знайдена вражаючих розмірів гранітна брила, яка могла бути жертовним каменем, а також кам'яна стела висотою близько 4 метрів, на якій умовно позначене обличчя людини.

Знахідки дозволяють припустити, що тут знаходилось древнє святилище. На користь версії про те, що знахідка біля с. Недайвода може бути найдавнішим ритуальним комплексом, свідчать виявлені тут давні поховання, в тому числі - дорослої людини, яка, ймовірно, могла бути жрецем, і юнака близько 12 років, поховання якого було позначене купою різнокольорових каменів, викладених у формі змії.

Знайдені предмети й артефакти зараз досліджуються вченими, але вже сьогодні можна стверджувати, що ця археологічна знахідка – дійсно унікальна. Виявлена біля с. Недайвода ритуальна гранітна плита стародавніх людей є найбільшим такого роду предметом, знайденим в Україні.

Джерело: Gazeta.ua

Популярні дописи з цього блогу

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...

Середньостогова культура

Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами інших культур. Його основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. Історія й результати досліджень описані в...

Культура шнурової кераміки

Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — назва археологічних культур пізнього енеоліту, поширених у лісовій і лісостеповій зонах Північної, Центральної і Східної Європи при кін. З — сер. 2 тисячоліття (в основному 2300 — 1700) до н.е. Загальною ознакою шнурової культури є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам'яними ножами, сокирами, в тому числі й бойовими кинджалами, долотами; вживали прикраси з кістки та металу. Час існування цієї археологічної культури на землях України більшість дослідникіфв нині датують 2900 – 2450/2350 рр. до н.е. Місцеві культури Виділяють близько двох десятків локально-хронологічних груп або культур, наприклад, саксонсько-тюрингська культура в Німеччині, чесько-моравська культура в Чехії, злотська культура, межановіцька культура на території Польщі, човноподі...