Перейти до основного вмісту

Історики знайшли нові поховання жертв НКВС на місці колишньої в'язниці в місті Володимирі-Волинському

Нові поховання знайшли на місці колишньої в'язниці в місті Володимирі-Волинському. Загалом на сьогодні виявили останки трьохсот семи людей. Усього ж їх там може бути більше тисячі, запевняють пошуковці. Історики припускають - це поляки, розстріляні НКВС на початку Другої світової. Хоча й не виключають, що в братській могилі можуть бути українці та євреї.

На місці розкопок археологи збирають в пакети численні кістки. Потім їх підготовлять для досліджень антропологів.

Поряд із великою ямою копають іншу. Так намагаються визначити межі поховань.

Дмитро Дем'янчук, старший науковий співробітник ДП "Волинські старожитності":

- Вчора хлопці вже почали роботи - копали поряд шурф. Там ще йдуть кістки. Тобто, ми не знаємо - може, й тут ще підуть, може далі. Будемо розширятися.

На цьому місці з 39-го по 41-й була Володимир-Волинська в'язниця НКВС. Припускають: саме її бранців розстріляли аби ті не перейшли на бік фашистів. Про масовий розстріл свідчать кульові отвори, зокрема, на черепах.

Тарас Верба, молодший науковий співробітник ДП "Волинські старожитності":

- Гільз було багато знайдено біля черепів. Тобто, їх дострелювали, хто не був мертвий. І знайшли також одну гвинтівку радянської марки.

У братській могилі - старі та молоді, жінки й чоловіки. Також знаходять останки дітей.

Микола Хомич, учасник розкопок:

- От тільки що я закінчив виймати дитятко, якому може трохи більше року. Через то, що знайдений тільки один молочний зуб. Дітей багато і вони дуже пошкоджені. В них немає отворів куль, як у дорослих. А практично у всіх зламані черепи.

Більшість загиблих поляки, припускають археологи та історики. Вбиті могли належати до елітних верств польського населення, за що їх арештовували сім'ями.

Олексій Златогорський, директор ДП "Волинські старожитності":

- Про те, що це був все-таки розстріл в'язнів НКВС, свідчить багато золота. Це і коронки, і монети і взагалі кармани ніхто не вивертав, не перевіряв. Розстрілювали дуже швидко, навіть вапном не заливали. Розстрілювали цілими сім'ями, причому це не місцеве населення. А десь зібрані, які б мали бути депортовані по документам десь аж вглиб Росії чи до Харкова.

Це уже другий етап розкопок поховань. Ще 97-го року за кілька десятків метрів від цього місця знайшли останки 98 людей. Тоді зніціював розкопки місцевий історичний музей.

Володимир Стемковський, директор Володимир-Волинського історичного музею:

- Всього тут може бути декілька тисяч людей, але вони потребують доказової бази. Поки остаточно не буде вичищена вся територія городища, зупинятися на якійсь конкретній цифрі буде дуже важко. Зокрема, якщо ми виявили 98 останків, а цьогорічна експедиція - понад 300.

Цьогоріч розкопки завершили. Після висновків експертів останки перепоховають на місцевому кладовищі. Але це місце і надалі досліджуватимуть археологи. Польська сторона обіцяла посприяти розкопкам фінансово. Але поки що допомоги не надала.

Автори: Володимир Мельник, Олександра Фетисова. Оператор: Віталій Гаврилець.

Джерело: Перший Національний

Популярні дописи з цього блогу

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...

Середньостогова культура

Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами інших культур. Його основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. Історія й результати досліджень описані в...

Осмысление Археологические Загадки

Памятники Древних Времен... Загадочные останки прошлого, которые отказываются выдавать все свои тайны... Что означают сооружения столь удивительных и впечатляющих объектов? И каким Знанием обладали Древние? Что дало им возможность создать развитые Цивилизации в отдаленных, и зачастую негостеприимных уголках света? Загадки..?! Остров Пасхи, Пирамиды, Стоунхендж, Мачу-Пикчу, Рисунки Наска..... В них нет недостатка!