Перейти до основного вмісту

В Финляндии будут варить пиво по рецепту с затонувшего корабля

Через год в Финляндии можно будет попробовать пиво, рецепт которого в буквальном смысле был добыт со дна моря: благодаря исследованиям специалистов финского Национального технического центра VTT, удалось восстановить рецептуру, которой пользовались пивовары в Европе в начале 19 века.

Источником информации о старинном рецепте послужили пять бутылок пива, найденные в августе 2010 года на затонувшем корабле в Аландском архипелаге (там же были найдены и полторы сотни бутылок шампанского, которые теперь ежегодно продаются с аукциона в Мариехамне, столице Аландской автономии).

Около года назад исследователи VTT сообщили, что химический и биологический анализ напитка позволил выявить в нем ароматы розы, гвоздики и миндаля и установить, что пиво было сварено из необжаренного зернового сусла на основе ячменя или пшеницы.

Исследование также расширило представления финских биологов о живучести бактерии: в пиве, пролежавшем около 170 лет на глубине почти 50 метров, было найдено четыре вида живых бактерий. Попробовать старинное пиво из бутылок, поднятых с корабля, нельзя.

Однако Аландское правительство подписало договор с местной пивоварней Stallhagen и, возможно, первые образцы пенного напитка по историческому рецепту поступят в продажу в июне 2014 года. При этом до сих пор не выяснено, к какому порту был приписан затонувший корабль и кому принадлежал, а значит, пока непонятно, пивоваренные традиции какой страны будут восстановлены.

По условиям договора между аландским правительством и пивоваренной компанией часть выручки от продаж нового старого пива будет направлена на благотворительность, в частности на поддержку исследований по подводной археологии и мероприятий по улучшению состояния морской воды.

Популярні дописи з цього блогу

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...

Середньостогова культура

Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами інших культур. Його основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. Історія й результати досліджень описані в...

Культура шнурової кераміки

Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — назва археологічних культур пізнього енеоліту, поширених у лісовій і лісостеповій зонах Північної, Центральної і Східної Європи при кін. З — сер. 2 тисячоліття (в основному 2300 — 1700) до н.е. Загальною ознакою шнурової культури є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам'яними ножами, сокирами, в тому числі й бойовими кинджалами, долотами; вживали прикраси з кістки та металу. Час існування цієї археологічної культури на землях України більшість дослідникіфв нині датують 2900 – 2450/2350 рр. до н.е. Місцеві культури Виділяють близько двох десятків локально-хронологічних груп або культур, наприклад, саксонсько-тюрингська культура в Німеччині, чесько-моравська культура в Чехії, злотська культура, межановіцька культура на території Польщі, човноподі...