Культура лійчастого посуду

Культура лійчастого посуду, Лійкоподібних келихів культура — археологічна культура нової кам'яної доби й пізнього енеоліту, що існувала на території Західної Волині, в басейні Західного Бугу та сучасної Польщі на початку 3 тисячоліття до нашої ери.

Датується 4000-3000 рр. до Р. Х.. Була поширена на території сучасної Данії, Південної Швеції, Нідерландів, Німеччині, Чехії, Словаччини, Польщі, Волині й Поділля.

Є найдавнішою землеробською й скотарська культура Північної й Центральної Європи у новій кам'яній добі, що сформувалася у Південній Скандинавії на Північноєвропейській рівнині.

Виділена на початку 20 сторіччя; названа за типовою формою кераміки — кубку з лійкоподібною шийкою. Лійчастого посуду культура відома в основному по похованнях — у простих земляних могилах, у кам'яних ящиках — цистах, у довгих курганах із трикутною кам'яною обкладкою, у дольменах під круглими або прямокутними курганами, у коридороподыбних гробницях.

Лійчастого посуду культура утворює ряд локальних груп, кожна з яких до певного ступеня слідує власній лінії розвитку.

• У Данії пам'ятники типу дюссів будувалися наприкінці раннього неоліту («С»), деякі імпортні предмети з міді виявляють контакти з більше прогресивними культурами Центральної Європи. Торгівля розширюється на наступному етапі, ознаменованої появою коридорних гробниць і й контактами з культурами одиночних поховань. Кінець данського неоліту наступає з розвитком місцевої металевої індустрії близько 1800—1600 рр. до Р. Х..
• У Нідерландах місцевим еквівалентом коридорної гробниці є гунебед. У Нідерландах до 2400 р. до Р. Х. затвердився локальний варіант культурами одиночних поховань (кубки зі стовщеним дном), що знаменує кінець Лійчастого посуду культура у чистому виді, хоча гібрид культури продовжував існувати до 1900 р. до Р. Х. (Анло, Баркер).
• у Польщі Лійчастого посуду культура характеризувалася періодом куявських могил.

Важливими ознаками Лійчастого посуду культура є мегалітичні спорудження й курганні насипи.

Періодизація її розроблена на данському матеріалі. Виділено періоди:

• ранньонеолітичний (дольмени);
• середньонеолітичний (могили з коридором);
• піздньонеолітичний (цисти).
• Основні види кераміки: келих з лійкоподібною шийкою, кубок з вушками на плічках, сулія з комірцем.
• Характерний інвентар: крем'яні оббиті й поліровані сокири-тесла, кинджали й кам'яні поліровані бойові сокири.

Племена цієї культури різко відрізнялися від сусідніх пізньотрипільських племен. Вони належали до одного з найбільших енелітичних племінних об'єднань Центральної Європи, пам'ятки його від характерного посуду з лійчастою шийкою дістали умовну назву культури лійчастого посуду.

Поселення

Населення цієї культури звичайно обирало для своїх поселень місця, зручні для захисту від можливих нападів чужинців. Для більшої безпеки свої периферійні поселення вздовж Західного Бугу вони обносили ровами та валами.

Господарство

Основними галузями господарства племен культури лійчастого посуду були землеробство та скотарство. Як і у трипільських племен, землеробство у них велося з використанням рала та тяглової сили. Незаперчним доказом використання худоби у господарстві є знахідки на поселеннях цих племен багатьох кісток волів, а також скульптурного зображення спарених в ярмі волів.

Для зберігання збіжжя на поселеннях викопувалися спеціальні зернові ями, стіни яких обпалювалися. Мисливство та рибальство мало допоміжне значення.

Асортимент виробничого та побутового інвентаря племен культури лійчастого посуду майже тотожний з пізньотрипільським, що пояснюється однотипністю господарської діяльності.

Кераміка

Кераміка у трипільців і представників культури лійчастого посуду відрізнялися у багатьох відношеннях. На відміну від яскравої трипільської кераміки, глиняний посуд племен культури лійчастого посуду вражає своєю строгістю, витриманістю форм і орнаментального стилю. Гончарні культури лійчастого посуду створили серію оригінальних, характерних лише для цієї культури форм посуду, переважно кубків з дуже своєрідними крилоподібними ручками, посудини з вузькими шийками та рельєфними дископодібними виступами, на них — ковнірами. Заглилений, нерідко заповнений білою пастою орнамент на чорній лощеній поверхні посудин виглядав чітко, контрастно.

Найбільші археологічні знахідки

• Бискупичі
• Винники
• Вільхове
• Зимне
• Литовеж
• Львів
• Малі Грибовичі
• Ромош