Перейти до основного вмісту

Стрілецька культура

Стрілецька культура, Костенківсько-Стрілецька культура — археологічна культура пізнього палеоліту з сильними рисами мустьє Середнього палеоліта.

Науково датована (можливо 36 000) 32 000–30 000 (відомі пізні прояви до 23 000) роками до Р.Х.. Тривала під час інтерстадиалу Хенгело. Анічков пов'язує час культури з кашинським інтерстадіалом.

Костенко-Стрілецька культура вважається найбільш давньої в цьому районі Східної Європи (і першою в районі Подоння (Костенки)). Співіснувала з місцевою Костенківсько-спіцинською культурою. Змінюється Тельманською культурою.

Територія: басейни Дона, Десни і Дніпра; досягала на півдні Бирючої Балки 2 в долині Сіверського Донця, на півночі — Сунгирь на Клязьмі біля Владимира, можливо, Гарчі в Приураллі.

Після періоду мустьє на території України і південної Росії в результаті міграції в Європу народу Амудійської культури в 40 000 році до Р.Х., культура і, можливо, населення краю змінилися. Носії культури з'явились тут в результаті міграції з півдня, з району безпосередньо генетично подібного костенківсько-стрілецькій культурі — аккайських індустрій Криму. Тільки там простежується подібність цілого ряду форм знарядь: трикутні наконечники з увігнутою підставою, листоподібні наконечники з округлою підставою, підтрикутні шкрябання, кутасті скребла. Технологічні характеристики кримських і костьонківсько-стрілецьких індустрій різні.

Дністровсько-Прутське межиріччя було районом, що, навпроти, випробував відомий вплив подібних мустьєрських традицій, але в іншій трансформації. Взагалі, походження культури зв'язують із просуванням населення з Наддністрянщини — Прикубання в басейн Середнього Дону й Оки.

Багато дослідників пов'язують стрілецьку культури з кримським микоком, хоча деякі дослідники (Маркс, Чабай), ґрунтуючись на результатах недавніх робіт у Буран-Кае ІІІ, останню гіпотезу категорично відкидають.

До першого етапу її відносять пам'ятники Костенки 12, шар ІІІ й Стрілецька ІІ. Характерні леваллуазька техніка й листоподібні двостороні оброблені знаряддя з вигнутою або опуклою підставою.

До другого етапу відносять стоянки, що лежать вище попелу — Костенки 1, шар V; Костенки 2, шар V; Костенки 12, шар 1а, а також стоянку Сунгирь під Володимиром.

Пізднемустьєрська стоянка Бетове на Десні близька по інвентарю до Костенківсько-стрілецької культурі ранньої пори верхнього палеоліту, характерної для Подоння і, пізніше, Пооччя. Знайдена Л. М. Тарасовим у Бетове знахідка характерного для цієї спільності трикутного наконечника з увігнутою підставою. Можна припустити, що костенківсько-стрілецька культура формувалася на основі саме деснинського мустьє.

Пам'ятки культури: Костенки 12 (ІІІ шар)–6, Хотильове, Бірюча Балка 2 в долині Сіверського Дінця, Бетове в долині Десни і (можливо) Костенки 1 (V шар).

Популярні дописи з цього блогу

Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура, бугодністровська культура (БДК) — археологічна культура доби неоліту. Історія дослідження Вивчення БДК започаткували у 1930-31 рр. Ф. А. Козубовський, П.В.Харлампович, Т. М. Мовчанівський роботами на побузьких неолітичних поселеннях Гард та Чорний Ташлик. У наступні десятиліття її пам'ятки досліджували А.В.Добровольський, О.Ф.Лагодовська, П. І. Хавлюк. Але найбільший внесок у вивчення неоліту Південного Бугу зробив В. М. Даниленко, який у 1949—1961 рр. стаціонарно дослідив багато поселень із залишками неолітичного часу (Мельнична Круча (Сабатинівка), Миколина Брояка (Чорний Ташлик), Саврань, Гард (урочище), Завалля, Жакчик, Базьків Острів (біля Ладижину), Митьків Острів (біля Ладижину), Сокільці I, Сокільці II, Сокільці VI, Самчинці, Печера I, Глинське, Зяньківці II, Шимановське II, Гайворон-Поліжок, Чернятка тощо). За результатами проведених робіт неолітичні пам'ятки Південного Бугу він виділив в окрему «південнобузьку» культуру, згодом (після р...

Середньостогова культура

Середньостогівська культура, археологічна культура мідної доби (енеоліту), поширена у степ. Придніпров'ї, Приазов'ї, у сточищі Дінця та в Нижньому Подонні, названа від урочища Середній Стіг (у місті Запоріжжя на північному сході острову Хортиця), що його досліджувала Дніпробудівська експедиція у 1927 — 33. При розкопах у Середньому Стозі і пізніше в інших місцевостях (понад 100 поселень, могильників тощо) виявлено поховання з трупопокладенням у ґрунтових могилах або кам'яних скринях, із скорченими кістяками, посипаними чорною охрою, й зі знаряддями праці, посудом і прикрасами з міді, статуетки людей, тварин тощо. Населення Середньостогівської культури жило у сусідстві з трипільськими та з етнічно чужими племенами інших культур. Його основним зайняттям було скотарство, головне конярство (вперше в Європі тут приручено коня до їзди) та рибальство. Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е. Історія й результати досліджень описані в...

Культура шнурової кераміки

Культура шнурової кераміки (відома також як культура бойових сокир) — назва археологічних культур пізнього енеоліту, поширених у лісовій і лісостеповій зонах Північної, Центральної і Східної Європи при кін. З — сер. 2 тисячоліття (в основному 2300 — 1700) до н.е. Загальною ознакою шнурової культури є кераміка, прикрашена відтисками шнурка, який накладали на вогкі стінки глиняного посуду, або врізний орнамент на горщиках, черпаках, мисках, кулястих амфорах з ручками. «Шнуровики» користувалися шліфованими кам'яними ножами, сокирами, в тому числі й бойовими кинджалами, долотами; вживали прикраси з кістки та металу. Час існування цієї археологічної культури на землях України більшість дослідникіфв нині датують 2900 – 2450/2350 рр. до н.е. Місцеві культури Виділяють близько двох десятків локально-хронологічних груп або культур, наприклад, саксонсько-тюрингська культура в Німеччині, чесько-моравська культура в Чехії, злотська культура, межановіцька культура на території Польщі, човноподі...