Тарденуазька культура

Тарденуазька культура, культура часів пізнього мезоліту, 7 — 4 тисячоліття до н. е., одночасна з пізнім етапом свідерської культури, поширеної в ліс. смузі. Назва Т. к. походить від стоянок в околицях м-ка La Fere-en-Tardenois (півн. Франція). Т. к. поширена в Зах. і Центр. Європі; в Україні в Нижньому Придністров'ї (Гребениківська стоянка), Дніпровому Надпоріжжі (Кізлевий о.), Криму (Мурзак-Коба, Фатьма-Коба, Шан-Коба) і Півн. Кавказі. Стоянки Т. к., розташовані перев. на піскових надмах (у Криму — в печерах), належали рухливим групам людності, які займалися мисливством, рибальством і збиральництвом. Для Т. к. характеристичні мікролітичні кам'яні вироби геометричних форм, вживані як вкладні до кістяних і дерев'яних знарядь (гарпунів, наконечників списів, ножів). Суспільний устрій — матріархально-родовий лад.